ІСТОРИКО-ГЕОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ ЗВ’ЯЗНОСТІ ЖИТЛОВИХ РАЙОНІВ МІСТА КИЄВА ЛЕГКОРЕЙКОВИМ ТРАНСПОРТОМ У ХХ-ХХІ СТОРІЧЧІ

Анотація

Система громадського транспорту є надзвичайно важливою складовою функціонування міст, в першу чергу – великих столичних. Для формування територіальних меж м. Києва важливу роль відіграв легкрейковий (трамвайний) транспорт. Мета дослідження – аналіз розвитку мережі легкрейкового (трамвайного) транспорту м. Києва за період сучасної його історії та перспективи розвитку мережі на 2025 р. Для аналізу розвитку мережі легкрейкового (трамвайного) транспорту м. Києва автором застосований метод графів у поєднанні із методом історико-географічних зрізів. У якості вершин графів були обрані селитебні утворення міста – житлові масиви, мікрорайони. Історико-географічний аналіз зв’язності житлових районів м. Києва легкорейковим транспортом з періоду його появи у 1892 р. до післявоєнного часу засвідчив, що трамвайна мережа за цей період активно зростала та розвивалася. Забезпеченість міських районів трамвайним транспортом досягла свого максимуму у 78% у 1913 р. З появою тролейбусної мережі та метро трамвай перестає бути домінуючим видом транспорту, продовжуючи зберігати важливі позиції у пасажирських перевезеннях. У 1985 р. трамвайна мережа сягнула свого максимального рівня розвитку, але забезпеченість селитебних утворень трамвайним транспортом скоротилася до 47%. Трамвай стає додатковим, «підвізним» видом транспорту до метрополітену. За період незалежності трамвайна мережа вступила в стадію активної інволюції і характеризується розділенням мережі на дві незалежні частини – правобережну та лівобережну, демонтажем трамвайних колій із центральної частини міста. Рівень забезпеченості селитебних утворень трамвайним транспортом сягнув мінімальних значень – 38%. За генеральним планом розвитку міста до 2025 р. статус трамваю як підвізного виду транспорту зберігається, однак розвиток мережі відноситься на другий план. Об’єднання двох берегів трамвайним транспортом в перспективі не планується.