ЗНИЖЕННЯ КСЕНОФОБІЇ ДО РОМІВ В УКРАЇНІ: АНАЛІЗ ОСТАННІХ ТРЕНДІВ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.92.104-113Ключові слова:
роми, російсько-українська війна, шкала Богардуса, ксенофобія, соціокультурні дослідженняАнотація
Це дослідження аналізує останні тенденції у ставленні до ромів в Україні, виміряні через показник соціальної дистанції за шкалою Еморі Богардуса. Історично ромська спільнота стикалася з суттєвою ксенофобією в Україні, постійно займаючи одне з найнижчих місць у рівні соціальної прийнятності. Протягом десятиліть показник соціальної дистанції для ромів залишався близько 6,00 за 7-бальною шкалою. Однак у період з 2021 до 2023 року дані українських соціологічних інститутів свідчать про поступове зниження цього показника до 4,75. Наші соціологічні дослідження підтвердили цю позитивну тенденцію, хоча й із важливим застереженням: покращення ставлення до ромів може бути не настільки значним, як здається. Ймовірно, певне викривлення результатів виникло через зміни в методології дослідження. Під час війни українські соціологи перейшли від особистих інтерв’ю до телефонних опитувань. Крім того, змінилася термінологія: замість раніше поширеного етноніма «цигани» соціологи зараз використовують «роми», термін, що має більш позитивні конотації для респондентів. Незважаючи на це, покращення ставлення до ромів дійсно спостерігається. Суттєвої кореляції між ставленням до ромів та досвідом проживання поруч з ними як сусідами, а також із соціально-демографічними характеристиками респондентів, не виявлено. Це означає, що головна причина позитивних змін у ставленні до ромів походить не з особистого досвіду респондентів та їх взаємодії з ромами. Дослідження приписує значну частину цього прогресу українським медіа, які позитивно висвітлюють внесок ромів у російсько-українську війну.
Вперше отримано: 14 листопада 2024 року
Прийнято до друку: 27 грудня 2024 року
Опубліковано: 31 грудня 2024 року
Посилання
Barany, Z. (2002). The East European Gypsies: Regime Change, Marginality, and Ethnopolitics. Cambridge University Press.
Bogardus, E. S. (1925). Measuring social distances. Journal of Applied Sociology, 9, 299-308.
Cialdini, R., & Goldstein, N. (2004). Social influence: Compliance and conformity. Annual Review of Psychology, 55, 591-621. https://doi.org/10.1146/annurev.psych.55.090902.142015.
Crowe, D. (2007). A History of the Gypsies of Eastern Europe and Russia. New York: Palgrave Macmillan. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-137-10596-7.
Halas, Y. (2022, November 9). Roma have an unwritten rule – not to fight. But we are not aggressors; we are defending our country!” How Transcarpathian Roma are fighting on the front line]. Ukrainska Pravda. [In Ukrainian]. [Галас, Й. (2022, 9 листопада). “У ромів є неписаний закон – не воювати. Але ми не загарбники, а захищаємо свою країну!” Як закарпатські роми воюють на фронті. Українська правда.]. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2022/11/9/7375506/.
Homanyuk, M., and Panchenko, J. (2023). From a bitten nail to a stolen tank: The role of media-events in the consolidation of the Ukrainian political nation. In V. Sereda (eds.), Forum Transregionale Studien – Dossiers, 1, 351-362.
Homanyuk, M., Danylenko, I., Kyuchukov, H., & Panchenko, J. (Forthcoming). Comparative Analysis of the Perception of the Ethnonyms “Roma” and “Tsyhany” in Ukrainian Public Opinion.
Guttman, L. (1944). A basis for scaling qualitative data. American Sociological Review, 9(2.2), 139-150. DOI: https://doi.org/10.2307/2086306.
Krumpal, I. (2013). Determinants of social desirability bias in sensitive surveys: A literature review. Quality & Quantity: International Journal of Methodology, 47(4), 2025-2047. DOI: https://doi.org/10.1007/s11135-011-9640-9.
Levine, D., Carter, E., & Gorman, E. (1976). Simmel’s influence on American sociology. I. American Journal of Sociology, 81(4), 813-845. DOI: https://doi.org/10.1086/226143.
McGarry, A. (2017). Romaphobia: The Last Acceptable Form of Racism. London: Zed Books.
Mokken, R. J. (1971). A Theory and Procedure of Scale Analysis: With Applications in Political Research. Berlin: De Gruyter Mouton. DOI: https://doi.org/10.1515/9783110813203.
Nakhmanovych, V. (2014). Imaginary xenophobia, or the traps of the Bogardus scale. What Ukrainian sociologists calculate. Scientific Notes of the Institute of Political and Ethnonational Studies, 6(74), 71-90. [In Ukrainian]. [Нахманович, В. (2014). Уявна ксенофобія, або пастки шкали Богардуса. Що рахують українські соціологи. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Ф.Кураса НАН України, 6(74), 71-90.]
Panina, N., & Golovaha, E. (2006). National tolerance and identity in Ukraine: The experience of applying the social distance scale in a sociological monitoring study. Sociology Journal, 3–4, 102-126. [In Russian]. [Панина, Н., Головаха, Е. (2006). Национальная толерантность и идентичность в Украине: опыт применения шкалы социальной дистанции в мониторинговом социологическом исследовании. Социологический журнал, 3–4, 102-126].
Paniotto, V. (2022, October, 20). Interethnic Prejudices in Ukraine, September 2022. Kyiv International Institute of Sociology. [In Ukrainian]. [Паніотто, В. (2022, 20 жовтня). Міжетнічні упередження в Україні, вересень 2022. Київський міжнародний інститут соціології]. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1150&page=1.
Paniotto, V. (2024, January, 29). Interethnic Prejudices in Ukraine, October 2023. Kyiv International Institute of Sociology. [In Ukrainian]. [Паніотто, В. (2024, 29 січня). Міжетнічні упередження в Україні, жовтень 2023. Київський міжнародний інститут соціології]. URL: https://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=1364&page=1.
Rostas, I., & Nodis, C. (2022). National Research Report Antigypsyism in Romania: Lessons (not) Learned. Chachipen.
Sechrist, G., & Stangor, C. (2001). Perceived consensus influences intergroup behavior and stereotype accessibility. Journal of Personality and Social Psychology, 80(4), 645-654. DOI: https://doi.org/10.1037/0022-3514.80.4.645.
Sereda, V. (2007). Ethnosociology: Handbook. Lviv: Publishing Center of Lviv National University. [In Ukrainian]. [Середа, В. (2007). Етносоціологія: навчальний посібник. Львів: Видавничий центр Львівського національного університету.]
Shestakovskyi, O. (2009). Historical and theoretical analysis of the Bogardus Scale. Ukrainian Society, 3(30), 37-48. [In Ukrainian]. [Шестаковський, О. (2009). Історико-теоретичний аналіз шкали Богардуса. Українське суспільство, 3(30), 37-48.]
Vorona, V., & Shulha, M. (Eds). (2021). Ukrainian Society: Monitoring of Social Changes: 30 Years of Independence. Issue 8(22). Kyiv: NASU Institute of Sociology. [In Ukrainian]. [Ворона, В., Шульга, М. (ред.). (2021). Українське суспільство: моніторинг соціальних змін. 30 років незалежності. Випуск 8(22). Київ: Інститут соціології НАН України]
Wark, C., & Galliher, J. (2007). Emory Bogardus and the origins of the social distance scale. The American Sociologist, 38(4), 383-395. DOI: https://doi.org/10.1007/s12108-007-9023-9.
Wike, R., Poushter, J., Silver, L., Devlin, K., Fetterolf, J., Castillo, A., & Huang, C. (2019). European public opinion three decades after the fall of Communism (Minority groups). Pew Research Center. URL: https://www.pewresearch.org/global/2019/10/14/minority-groups/.
Zinevych, N. (2017). The Ethnonyms “Roma” and “Tsyhany in Contemporary Ukrainian Scholarly Discourse. In K. Kozhanov, M. Oslon & D. W. Halwachs (Eds.), Das amen godi pala Lev Čerenkov. Romani historija, čhib taj kultura (pp. 484–500). Graz: Grazer Romani Pablikationen. [In Ukrainian]. [Зіневич, Н. (2017). Етноніми роми, цигани в сучасному українському науковому дискурсі]. Graz: Grazer Romani Pablikationen.].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Валентин ЖАРОНКІН, Януш ПАНЧЕНКО, Ігор ДАНИЛЕНКО, Микола ГОМАНЮК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0). Автори зберігають авторські права та надають журналу право на публікацію статті.
