ТИПОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ СЄВЄРОДОНЕЦЬКО-ЛИСИЧАНСЬКОЇ АГЛОМЕРАЦІЇ

Анотація

Головними центрами сучасного суспільного життя все більше стають міські агломерації. Протягом другої половини ХХ ст. – першого десятиліття ХХІ ст. на території Луганської області утворилося шість міських агломерацій. З них тільки Сєвєродонецька-Лисичанська агломерація на сьогоднішній день розташована на підконтрольній українській владі території. В світлі останніх подій на сході України дана агломерація зазнала дуже сильних змін, оскільки стала найголовнішим адміністративним, соціально-економічним, політичним центром регіону. За часи свого існування агломерація мала різні назви – Лисичансько-Рубіжанська, Лисичансько-Сєвєродонецька, Сєвєродонецько-Лисичанська. Остання назва є найбільш доцільною, оскільки зараз саме Сєвєродонецьк є найбільшим містом агломерації за чисельністю населення та головним її промисловим центром. Враховуючи 1-годинну та 30-ти кілометрову доступність населених пунктів до центрів агломерації, до складу Сєвєродонецько-Лисичанської агломерації входять 47 населених пунктів, у т.ч. 8 міст, 10 селищ міського типу та 29 сільських поселень. Міські агломерації значно відрізняються одна від одної за чисельністю населення, площею території, просторовою структурою, господарськими функціями та іншими критеріями. Сєвєродонецько-Лисичанська агломерація: за кількістю ядер – поліцентрична; за просторовою моделлю – поліцентрична з елементами розсіяної; за площею – мала; за чисельністю населення – агломерація з середньою чисельністю населення; за господарськими функціями – поліфункціональна; за коефіцієнтом розвиненості (складності) – слабко розвинена (ІІ клас складності), за динамічністю – нединамічна. Утворення агломерації відбувалося як шляхом «від міста», так і шляхом «від району». На сьогоднішній день агломерація перебуває на І фазі розвитку, представляючи собою агломерацію ринку праці.