СІЛЬСЬКИЙ ТУРИЗМ: СУТНІСТЬ ТА АСПЕКТИ ПОНЯТІЙНО-ТЕРМІНОЛОГІЧНОГО АПАРАТУ

Анотація

Над дослідженням різних аспектів функціонування сільського туризму працюють багато науковців, але, не зважаючи на це, в науковому полі залишається проблема невизначеності і неоднозначного тлумачення дефініцій у сільському туризмі, що пов’язане в першу чергу із багатоаспектністю цього виду діяльності та нерозумінням його сутності. Метою статті є дослідження і узагальнення термінів та понять, що зустрічаються у понятійно-концептуальному полі сільського туризму. До визначення сутності сільського туризму застосовують різні підходи не тільки в Україні, а й за кордоном. Найпоширенішим з них є визначення сільського туризму як такого, що здійснюється в межах сільської місцевості. Але, на нашу думку, цей підхід є суперечливим та не може претендувати на максимальну об’єктивність, оскільки в практиках різних країн існують відмінності не тільки щодо видів і форм сільського туризму, а й щодо територіальних розмірів сільських адміністративних одиниць, визначення їх за чисельністю населення тощо. А особливість сільського туризму полягає не лише в проваджені його в сільській місцевості, а й в специфіці туристичних послуг, які надаються.
В статті запропоноване узагальнення сутності, специфічних рис та функцій сільського туризму, базуючись на сучасних дослідженнях з цього напрямку та виходячи із твердження, що основна послуга сільського туризму – це не просто надання туристам тимчасового проживання в сільській садибі, а формування комплексного обслуговування тих, хто відпочиває, а також беручи до уваги його роль як інструменту забезпечення сталого соціально-економічного розвитку сільських територій.