ПОСТІНДУСТРІАЛЬНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СТАРОПРОМИСЛОВИХ РАЙОНІВ МІСТА ХАРКОВА

Анотація

Основні засади концепції «нового» урбанізму та лібералізація міської політики сприяли залученню місцевого населення до планування та управління міським простором. В таких умовах постає питання теоретичної та практичної складової дослідження міст на різних рівнях їх функціонування. Концепція соціогеосистеми дозволяє стверджувати, що зміни навіть на найнижчих рівнях призводять до зрушень в усій системи.
Метою даного дослідження є аналіз теоретичного бекграунду та практичних основ впровадження засад «нового» урбанізму на локальному рівні міських соціогеосистем. Такий аналіз дозволяє оцінити сучасний стан міського простору та виявити проблеми та перспективи його подальшого розвитку. Основою даного дослідження є використання системного та синергетичного підходів до вивчення міста.
Обраний дослідницький полігон, старопромисловий район в центральній частині Харкова, є прикладом, традиційних для Східної України урбаністичних трансформацій, основною ознакою яких є фрагментарність. В межах досліджуваного ареалу поєднались майже всі основні міські функціональні зони. При цьому поєднуються такі процеси, як неоіндустріалізація з деіндустріалізацією, а депресивність з ренновацією та ревіталізацією. Основною виявленою проблемою розвитку таких районів можна вважати відсутність планування їх розвитку. Як наслідок, низька соціальна залученість місцевих жителів до урбаністичних трансформацій, що є результатом, в першу чергу, існуючих соціальних проблем. Натомість, саме «тактичний» урбанізм на локальному та інтралокальному рівнях можна вважати основою міських трансформацій, що відбуваються з урахуванням думки громади.