НОВІ ІНСТРУМЕНТИ ДЛЯ НОВОГО МІСЬКОГО ПРОСТОРУ? АНАЛІЗ ІНСТРУМЕНТІВ ПЛАНУВАННЯ, УЧАСТІ ТА ЇХ ДІЄВОСТІ У (ПОСТ)ТРАНЗИТНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7154/2021.85.11-22Ключові слова:
пост-соціалістичні країни, транзитність, планування, партисипативність, міський простір, Кривий Ріг, ХерсонАнотація
Тривалий час постсоціалістичні країни є простором взаємодії множинних трансформацій, перетворень міської політики, переформатування основних інструментів, з одного боку, та складної інституційної і соціально-культурної спадщини, з іншого. Яким є результат цієї взаємодії та як змінюється міський простір; наскільки дієвими є традиційні “старі” та нові інструменти планування та участі (партисипації), що з’явилися в останні роки; якою мірою сформована система задовольняє очікування різних стейкхолдерів – основні питання, на які покликана відповісти дана стаття. З цією метою ми аналізуємо перетворення системи планування в Україні у (пост)транзитній перспективі, спираючись на кілька основних інструментів планування та участі та аналіз їхньої дієвості, як на національному, так і на локальному рівні.
У статті критично розглядається вплив основних планувальних та учасницьких інструментів на процеси перетворення міського простору в Україні, представляючи їх результати з різних позицій. Спираючись на кейси двох міст – Кривого Рогу та Херсона – відображено локальний контекст використання різних інструментів, що дозволяє прослідкувати логіку планувального процесу та практики перетворення міського простору, зокрема, шляхом використання учасницьких інструментів. На основі матеріалів глибинних інтерв’ю ми намагаємося відобразити, як різні стейкхолдери сприймають основні інструменти планування та партисипації, а також оцінюють їх дієвість. Таким чином, стаття переосмислює перетворення системи інструментів планування та участі у (пост)транзитній перспективі, їх роль у перетворенні міського простору та прояв цих інструментів у різних локальних контекстах, а також їхню відповідність декларованим цілям та інтересам різних груп стейкхолдерів.
Конфлікт інтересів
Анатолій МЕЛЬНИЧУК:
Автор є редактором, тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.
Посилання
Головаха, Е., Панина, Н. (2001). Постсоветская деинституционализация и становление новых социальных институтов в украинском обществе. Социология: теория, методы, маркетинг, 4, 5-22. [Golovakha E., Panina, N. Post-Soviet deinstitutionalization and development of new social institutions in Ukrainian society]
Закон України Про основи містобудування від 16.11.1992 № 2780-XII (Редакція станом на 16.10.2020). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2780-12/ed20201016#Text [Law of Ukraine On Basics of town-planning]
Закон України Про планування і забудову територій від 20.04.2000 № 1699-III (Редакція станом на 20.04.2000). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1699-14/ed20000420#Text [Law of Ukraine On planning and development of territories]
Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 № 3038-VI (Редакція станом на 01.12.2020). Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3038-17#Text [Law of Ukraine On regulation of town-planning activity]
Маруняк Є. О. (2014). Територіальне (просторове) планування: зміст, еволюція та основні сучасні напрями. Український географічний журнал, 2, 22-31. [Marunyak Ye. Territorial (spatial) planning: content and evolution of major modern trends]
Мезенцев К. В., Денисенко О. О. (2018). Міста на постсоціалістичному просторі: підходи до концептуалізації та місце в урбаністичному дискурсі. Український географічний журнал, 4, 16-24. [Mezentsev K.V., Denysenko O.O. Cities in post-socialist space: approaches to conceptualization and placing in urban discourse]
Палеха Ю. М., Олещенко А. В. (2016). Містобудівна документація у державах Європейського Союзу і в Україні: порівняльний аналіз. Досвід та перспективи розвитку міст України, 30, 50-57 [Palekha Yu., Oleshchen-ko A. Urban planning documentation in EU states and Ukraine: comparative analysis]
Платформа реалізації ідей для покращення твого міста: Кривий Ріг. Режим доступу: https://gb.kr.gov.ua [A platform for implementing ideas to improve your city. Kryvyi Rih.]
Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації “Актуалізація плану зонування м. Кривий Ріг та звіті про стратегічну екологічну оцінку” від 9.11.2020. Режим доступу: https://kr.gov.ua/ua/news/pg/91120811087058_s/ [Notification of the beginning of the procedure of consideration and integration of public proposals in the draft of urban planning documentation “Update of the zoning plan of Kryvyi Rih and Report on strategic environmental assessment” issued on 9 November 2020].
Про генеральний план розвитку міста Херсона. Постанова Ради Міністрів УРСР від 30.05.1984 №231. [On the general plan of Kherson. Resolution of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR on May 30, 1984, № 231].
Про генеральний план розвиткуміста Кривого Рога Дніпропетровської області. Постанова Ради Міністрів УРСР від 19.12.1986 №435. [On the general plan of Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region. Resolution of the Council of Ministers of the Ukrainian SSR on December 19, 1986, № 435].
Рекомендації щодо змісту електронних петицій. Режим доступу: http://www.city.kherson.ua/articles/elektronni-peticiyi-2 [Recommendations on the content of electronic petitions].
Чисельність наявного населення України на 1 січня 2020 р. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnasel_u.htm [Number of available population as of January 1, 2020].
Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 р. Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/Arhiv_u/13/Arch_nnas_zb.htm [Number of available population as of January 1, 2011].
Cilliers, E. J., & Timmermans, W. (2014). The importance of creative participatory planning in the public place-making process. Environment and Planning B: Planning and Design, 41(3), 413-429.
Cleary, L. (2016). Half measures and incomplete reforms: the breeding ground for a hybrid civil society in Ukraine. Southeast European and Black Sea Studies, 16(1), 7-23.
Durnová, A. (2021). Czech postcommunist trouble with participatory governance. Toward an analysis of the cultural agency of policy discourses. Policy Studies, 42(1), 80-97.
Fainstein, S. S. (2005). Planning theory and the city. Journal of Planning Education and Research, 25(2), 121-130.
Ferenčuhová, S., & Gentile, M. (2016). Introduction: Post-socialist cities and urban theory. Eurasian Geography and Economics, 57(4-5), 483-496.
Fischer, F. (2012). Participatory Governance: From Theory to Practice. The Oxford Handbook of Governance, 457-471.
Friedmann, J. (2005). Globalization and the emerging culture of planning. Progress in Planning, 64(3), 183-234.
Friedmann, J. (2010). Place and place-making in cities: A global perspective. Planning Theory & Practice, 11(2), 149-165.
Fung, A., & Wright, E. O. (2003). Deepening democracy: Institutional innovations in empowered participatory governance. Verso.
Golubchikov, O. (2004). Urban planning in Russia: towards the market. European Planning Studies, 12(2), 229-247.
Golubchikov, O., Badyina, A., & Makhrova, A. (2014). The hybrid spatialities of transition: Capitalism, legacy and uneven urban economic restructuring. Urban Studies, 51(4), 617-633.
Grava, S. (1993). The Urban Heritage of the Soviet Regime. The Case of Riga, Latvia. Journal of the American Planning Association, 59(1), 9-30.
Gualini, E., & Bianchi, I. (2015). Space, politics and conflicts: A review of contemporary debates in urban research and planning theory. In Planning and Conflict: Critical Perspectives on Contentious Urban Developments. Routledge, 37-55.
Healey, P. (2010). Introduction: The transnational flow of knowledge and expertise in the planning field. In Crossing Borders: International exchange and planning practices. Routledge, pp. 1-26.
Healey, P. (1999). Institutionalist analysis, communicative planning, and shaping places. Journal of Planning Education and Research, 19(2), 111-121.
Hirt, S. A. (2005). Planning the post-communist city: Experiences from Sofia. International Planning Studies, 10(3-4), 219-240.
Hirt, S., & Stanilov, K. (2009). Revisiting urban planning in the transitional countries. Unpublished regional study prepared for the Global Report on Human Settlements.
Hirt, S., Ferenčuhová, S., & Tuvikene, T. (2016). Conceptual forum: The “post-socialist” city. Eurasian Geography and Economics, 57(4-5), 497-520.
Huxley, M., & Yiftachel, O. (2000). New paradigm or old myopia? Unsettling the communicative turn in planning theory. Journal of Planning Education and Research, 19(4), 333-342.
Innes, J. E., & Booher, D. E. (2018). Planning with Complexity: An Introduction to Collaborative Rationality for Public Policy. Routledge.
Istenič, S. P., & Kozina, J. (2020). Participatory Planning in a Post-socialist Urban Context: Experience from Five Cities in Central and Eastern Europe. In Participatory Research and Planning in Practice (pp. 31-50). Springer, Cham.
Legacy, C. (2017). Is there a crisis of participatory planning? Planning Theory, 16(4), 425-442.
Meléndez, J. W., & Parker, B. (2019). Learning in participatory planning processes: Taking advantage of concepts and theories across disciplines. Planning Theory & Practice, 20(1), 137-144.
Neugebauer, C., Semenov, A., Denysenko, O. (2020): Urban activism and planning in Ukraine and Russia. In T. Darieva, C. Neugebauer (eds.), Urban Activism in Eastern Europa and Eurasia. Strategies and Practices. DOM Publishers, pp. 138-200.
Peck, J., Theodore, N., & Brenner, N. (2009). Neoliberal urbanism: Models, moments, mutations. SAIS Review of International Affairs, 29(1), 49-66.
Roy, A. (2011). Urbanisms, worlding practices and the theory of planning. Planning Theory, 10(1), 6-15.
Sýkora, L. (2006). Urban development, policy and planning in the Czech Republic and Prague. In Spatial Planning and Urban Development in the New EU Member States: From Adjustment to Reinvention. Ashgate: Aldershot, pp. 113-140.
Sýkora, L., & Bouzarovski, S. (2012). Multiple transformations: Conceptualising the post-communist urban transition. Urban Studies, 49(1), 43-60.
Tsenkova, S. (2006). Beyond transitions: Understanding urban change in post-socialist cities. In The Urban Mosaic of Post-Socialist Europe (pp. 21-50).
Tsenkova, S. (2014). Planning trajectories in post-socialist cities: patterns of divergence and change. Urban Research & Practice, 7(3), 278-301.
Van Assche, K., Verschraegen, G., & Salukvadze, J. (2010). Changing frames: Citizen and expert participation in Georgian planning. Planning Practice & Research, 25(3), 377-395.
Van Wymeersch, E., Oosterlynck, S., & Vanoutrive, T. (2019). The political ambivalences of participatory planning initiatives. Planning Theory, 18(3), 359-381.
Vujošević, M., & Nedović-Budić, Z. (2006). Planning and societal context – The case of Belgrade, Serbia. In The Urban Mosaic of Post-Socialist Europe (pp. 275-294).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Анатолій МЕЛЬНИЧУК, Олена ДЕНИСЕНКО, Павло ОСТАПЕНКО
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0). Автори зберігають авторські права та надають журналу право на публікацію статті.
