ПЛАНУВАННЯ РЕНОВАЦІЇ МІСТ У НІМЕЧЧИНІ - АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ

Анотація

Європейський Союз та Німеччина прагнуть до розбудови “зеленої та справедливої Європи”: кліматичної нейтральності будівельного фонду, мінімізації нового залучення земель під будівництво, досягнення високого рівня соціальної згуртованості та потужної культурної ідентичності міст. За таких умов знову набувають актуальності практики оновлення міст для захисту та збалансованого перетворення соціального та матеріального міського середовища. Оновлення міст не є ні новим, ні простим інструментом міського розвитку. Зокрема, Західна Німеччина пережила перший розквіт практик міської реновації у 1960-х та 1970-х, причому великі будівельні проєкти стали каталізаторами громадянських протестів та стимулювали інституційні зміни, а саме - запровадження громадянської участі у міському плануванні. З тих пір як планувальні, так і місцеві політичні інститути продовжували змінюватися, коливаючись між неоліберальною політикою та «демократичними реформами». Проте, станом на сьогодні ці зміни та досвід оновлення німецьких міст не були належним чином відрефлексовані у наукових дослідженнях.
Метою цієї статті є критичний огляд сучасних місцевих містобудівних практик в галузі міського оновлення в Німеччині. Зокрема, на початку подано аналіз концепції управління міським розвитком та оновленням міст Німеччини, а також розкрито ключові характеристики та взаємозв’язки між місцевими групами зацікавлених сторін в процесі оновлення міст - фахівців з міського планування, політиків, звичайних громадян, громадських активістів, приватного бізнесу. Таким чином стає можливою демонстрація (1) впливу формальних політичних та містобудівних інститутів на можливості та взаємозалежність суб’єктів процесу планування та відмінності у використанні ними специфічних неформальних інститутів та інструментів. Також в статті (2) показано жорстку та критичну взаємозалежність місцевих політичних інституцій та містобудівних департаментів, що є істотною відмінністю ситуації в Німеччини від деяких країн Східної Європи. Насамкінець, у статті розкрито (3) деякі нові виклики, які постають в процесі планування оновлення міст Німеччини в результаті невивчених локальних ефектів громадської участі та публічно-приватного партнерства. Таким чином, стає очевидним, що досвід планування у сфері реновації міст у Німеччині досі потребує свого детального вивчення та не містить ні простих, ні остаточних рецептів.