СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ ПОВЕДІНКИ НАСЕЛЕННЯ МІСТА ЧЕРНІГОВА ЩОДО ТРАНСФОРМАЦІЙНИХ ЗМІН МІСЬКОГО ПРОСТОРУ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7154/2022.88.33-39Ключові слова:
сталий розвиток, екологічна поведінка, екологія міста, екологічні практикиАнотація
У дослідженні розглянуто теоретичні основи екологічної поведінки людини. Визначено зміст поняття «екологічна поведінка». Проаналізовано основні чинники формування ставлення людини до навколишнього середовища. З’ясовано, від чого залежать зовнішні і внутрішні чинники екологічної поведінки населення, та як вони можуть впливати на інші сфери життя суспільства. Проведено соціологічні дослідження серед жителів м. Чернігова щодо сталого розвитку і екологічних проблем, які їх найбільше турбують. Здійснено порівняння результатів опитування респондентів, які були залучені до дослідження у 2018 р. і 2021 р. Встановлено, що все більше людей цікавляться екологією міста і поступово вводять у своє повсякденне життя екоатрибутивні практики. В першу чергу, це стосується енергозбереження, використання громадського і велосипедного транспорту, ощадливого споживання природних ресурсів. Зростання зацікавленості та активності громадян у вирішенні екологічних проблем потребує державної підтримки і конкретних заходів з боку органів місцевого самоуправління. Визначено, які екологічні проблеми міста чернігівці вважають найбільш гострими. Серед них: організація поводження зі сміттям, забруднення атмосферного повітря, якість питної води. Проаналізовано заходи і конкретні дії, які жителі Чернігова готові робити для покращення стану довкілля. До них відносяться: використання для поїздок по місту велосипед або ходити пішки, розумне споживання електроенергії і води, здача на переробку батарейок, сортування сміття. Проведено порівняння результатів опитування в Чернігові з даними національного соціологічного опитування, яке було проведено у лютому-березні 2017 року. Сформульовано механізми стимулювання екологічної поведінки людини. Підкреслено важливість екологічного виховання і освіти громадян для покращення стану навколишнього середовища.
Конфлікт інтересів
Сергій ЗАПОТОЦЬКИЙ:
Автор є редактором, тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.
Посилання
Brundtland, G. H. (ed.). (1987). Our Common Future. Oxford: Oxford University Press.
Hald, М. (2009). Sustainable Urban Development and the Chinese Eco-City Concepts, Strategies, Policies and Assessments. Fridtjof Nansen Institute.
Holub, Y. (2019). Directions for ensuring a sustainable city development (on the example of Chernihiv). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography, 73(1), 72-76. [In Ukrainian]. [Голуб Ю. М. Напрями забезпечення збалансованого розвитку міст (на прикладі міста Чернігів). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2019. Вип. 73. № 1. С. 72-76].
Hyunsook, L. (2013). Influential factors on pro-environmental behaviors. A case study in Tokyo and Seoul. Low Carbon Economy, 4, 104-116.
Kollmuss, А. (2002). Mind the Gap: Why do people act environmentally and what are the barriers to pro-environmental behavior? Environmental Education Research, 8(3), 239-260.
Kononenko, O. (2014). Environmental development of cities: theoretical approaches and experience of forming. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography, 62(1), 22-25 (in Ukrainian, abstr. in English). [Кононенко О. Ю. Екологоорієнтований розвиток міст: теоретичні підходи та досвід формування // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2014. Вип. 62. № 1. С. 22-25].
Krajhanzl, J. (2010). Environmental and pro-environmental behavior. School and Health. Health Education: International Experience, 21, 251-274.
Lehman, P. K., & Geller, G. E. (2004). Behavior analysis and environmental protection: accomplishments and potential for more. Behavior and Social Issues, 13, 13-32.
Lisovskyi, S. A. (2007). Basics of Sustainable (Balances) Economic, Social, and Ecological Development. Zhytomyr: Polissia. [In Ukrainian]. [Лісовський С.А. Основи сталого (збалансованого) економічного, соціального, екологічного розвитку. Житомир: Полісся, 2007. 108 с.].
Medows, D. H., & Meadows, D.L. (1972). The Limits to Growth: А Report for the Glub of Rome’s Project on the Predicament of Mankind. New York: Universe Books.
Melnyk, L. H. (2006). Basics of Sustainable Development. Sumy: Universytetska knyha. [In Ukrainian]. [Мельник Л. Г. Основи стійкого розвитку. Суми: Університетська книга, 2006. 383 с.].
Register, R. (1987). Ecocity Berkeley: Building Cities for a Healthy Future. Berkeley: North Atlantic Books.
Rogers, R. (1997). Cities for a Small Planet. London.
Sotsys (2017). Analytical report based on the results of the national sociological survey “Perceptions of the Population of Ukraine About Sustainable Development”. Retrieved from: http://www.ua.undp.org/content/dam/ukraine/docs/DG/Zvit_Web_version%20for%20website.pdf [In Ukrainian]. [Аналітичний звіт за результатами національного соціологічного опитування «Уявлення населення України про сталий розвиток». «Социс», 2017. Режим доступу: http://www.ua.undp.org/content/dam/ukraine/docs/DG/Zvit_Web_version%20for%20website.pdf].
Steg, L., & Vlek, C. (2009). Encouraging pro-environmental behavior: An integrative review and research agenda. Journal of Environmental Psychology, 29(3), 309-317.
Zapototskyi, S., Kononenko, O., & Holub, Y. (2019). Social-geographic research of the pro-environmental behavior of the population (a case study of Kyiv and Chernihiv). Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Geography, 74(1), 48-53. [In Ukrainian]. [Запотоцький С.П., Кононенко О.Ю., Голуб Ю.М. Суспільно-географічне дослідження екологічної поведінки населення (на прикладі міст Києва та Чернігова) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2019. Вип. 74. № 1. С. 48-53].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Сергій ЗАПОТОЦЬКИЙ, Юлія ГОЛУБ
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0). Автори зберігають авторські права та надають журналу право на публікацію статті.
