МИНУЛЕ В СУЧАСНОМУ МІСТІ: ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЗБЕРЕЖЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ КИЄВА
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7154/2023.89.62-73Ключові слова:
культурна спадщина, збереження культурної спадщини, місто, міський розвиток, експертні оцінки, Київ, УкраїнаАнотація
У статті представлено результати оцінки об’єктів культурної спадщини та ідентифікації основних причин, проблем і перспектив збереження та використання історично цінних будівель міста Києва. На прикладі історичної місцевості Поділ з нашаруванням забудови різних історичних епох та концентрацією 70% об’єктів культурної спадщини Києва, проаналізовано різні категорії історичних будівель, цінність яких тим чи іншим способом закріплена в різних статусах, вік забудови, ідентифіковано закинуту історичну забудову Подолу. Дослідження пам’яток та цінних історичних будівель Подолу вказує на низку наявних проблем у процесах охорони та використання культурної спадщини. Задля з’ясування основних причин, проблем та перспектив збереження і використання цінних будівель міста Київ, використано метод експертних оцінок. Методом експертних оцінок із залученням представників громадських організацій, істориків, юристів, урбаністів та архітекторів визначено причини швидких темпів втрати культурних пам’яток Києва, ідентифіковано слабкі сторони системи збереження спадщини на міському та національному рівнях. Визначено, що недосконале законодавство, слабкі інституції захисту, міські економічні процеси, комодифікація простору, втрата права на місто, пасивність громади, новий етап становлення української національної ідентичності впливають на збереження та відновлення культурної спадщини. Виявлено, що однією із важливих проблем процесу взаємодії міста зі спадщиною є відсутність визначеного бачення її використання у програмах міського розвитку. З’ясовано, що нинішній стан проблеми вказує на потребу в оновленні підходів до розуміння історії міста, розробленні стратегії використання та захисту спадщини на засадах регулювання, використання економічних механізмів впливу, партисипації.
Конфлікт інтересів
Наталія ПРОВОТАР:
Автор є редактором, тому не брав участі у рецензуванні та прийнятті рішення щодо публікації цієї статті.
Посилання
Ashworth, G. J. (2009). Heritage and economy. International Encyclopedia of Human Geography (P. 104-108). DOI: 10.1016/b978-008044910-4.00363-1.
Ashworth, G. (2017). The experience of heritage conservation: outcomes and futures. In Phelps A. (Ed.) The Construction of Built Heritage (P. 247-258). London: Routledge.
Ashworth, G. (2011). Preservation, conservation and heritage: approaches to the past in the present through the built environment. Asian Anthropology, 10(1), 1-18. DOI: 10.1080/1683478x.2011.10552601.
Ashworth, G., & Larkham, P. (Eds.). (1994). Building a New Heritage (RLE Tourism). Routledge.
Fedorova, L. (2010). Contribution of the Kyiv Society for the Protection of Ancient and Art Monuments to the Development of Archival Affairs in Ukraine. Archives of Ukraine, 1, 117-127. [In Ukrainian]. [Федорова Л. Внесок Київського товариства охорони пам’яток старовини і мистецтва у розвиток архівної справи в Україні // Архіви України. 2010. №1. С. 117-127].
Guidance on Heritage Assessment (2005). Council of Europe Publishing.
Graham, B.J., Ashworth, G.J. & Tunbridge, J.E. (2000). A Geography of Heritage: Power, Culture, Economy. London: Arnold.
Hall, T., & Barrett, H. (2011). Urban Geography. Routledge. DOI: 10.4324/9780203805336.
Hall, S. (1997). Representation: Cultural Representations and Signifying Practices. London: Sage Publications & Open University.
Harvey, D. (2001). Heritage pasts and heritage presents: Temporality, meaning and the scope of heritage studies. International Journal of Heritage Studies, 7(4), 319-338.
Harvey, D. (1978). The urban process under capitalism: a framework for analysis. International Journal of Urban and Regional Research, 2(1-3), 101-131.
Knippschild, R., & Zöllter, C. (2021). Urban regeneration between cultural heritage preservation and revitalization: experiences with a decision support tool in Eastern Germany. Land, 10(6), 547. DOI: 10.3390/land10060547.
Larkham, P.J. (1995). Heritage as Planned and Conserved. Heritage. In D.T. Herbert (Ed.), Tourism and Society (P. 85-116). London: Mansell.
Nemets, L., & Mezentsev, K. (Ed.). (2019). Social Geography. Kyiv: Fenix. [In Ukrainian]. [Соціальна географія. За ред. Л. Нємець, К. Мезенцева. Київ: Фенікс, 2019. 304 с.].
Orlenko, M. (2017). Legislative basis, state accounting, preservation and protection of immovable cultural heritage. Urban Development and Spatial Planning, 64, 240-250. [In Ukrainian]. [Орленко М. І. Законодавча база, державний облік, збереження і охорона нерухомої культурної спадщини // Містобудування та територіальне планування. 2017. Вип. 64. С. 240-250].
Pietrostefani, E., & Holman, N. (2021). The politics of conservation planning: A comparative study of urban heritage making in the Global North and the Global South. Progress in Planning, 152. DOI: 10.1016/j.progress.2020.100505.
Polyvach, K. (2012). Cultural Heritage and its Influence on the Development of the Regions of Ukraine. Kyiv: Institute of Geography, NAS of Ukraine. [In Ukrainian]. [Поливач К.А. Культурна спадщина та її вплив на розвиток регіонів України. Київ: Інститут географії НАН України, 2012. 208 с.].
Ritzer G. (Ed.) (2006). Blackwell Encyclopedia of Sociology. Oxford, UK, Malden, USA and Carlton, Australia. DOI: 10.1111/b.9781405124331.2006.00003.x.
Smith, L. (2006). Uses of Heritage. Routledge. DOI: 10.4324/9780203602263.
Smith, N. (1987). Gentrification and the rent gap. Annals of The Association of American Geographers, 77(3), 462-465.
Zdanovska, V. (2018). Cultural heritage – timeless value. Library Planet, 2(80), 35-37. [In Ukrainian]. [Здановська В. Культурна спадщина – позачасова цінність // Бібліотечна планета. 2018. 2 (80). С. 35-37].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Наталія ПРОВОТАР, Аліна ЄРКЄЄВА

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0). Автори зберігають авторські права та надають журналу право на публікацію статті.