ДЕМОГРАФІЧНИЙ РОЗВИТОК ПОСТКОНФЛІКТНИХ СУСПІЛЬСТВ: ДОСВІД КРАЇН КОЛИШНЬОЇ ЮГОСЛАВІЇ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7154/2024.91.19-29Ключові слова:
населення, демографічний розвиток, вікова структура, міграції, війна, постконфліктне суспільствоАнотація
У статті показано демографічні втрати держав колишньої Югославії у війнах 1990-х років та проаналізовано тенденції повоєнного демографічного розвитку Хорватії, Боснії і Герцеґовини, Сербії, Чорногорії, Північної Македонії, Словенії та частково визнаної держави Косово. До початку воєн в цих країнах в основному завершився другий демографічний перехід, рівень народжуваності наблизився до середньоєвропейського значення. Суттєвого скорочення сумарного коефіцієнта народжуваності в країнах Балканського регіону упродовж збройних конфліктів не було. Лише в Косово та Боснії і Герцеґовині виявлено помітне зниження кількості народжених унаслідок великих міграційних втрат репродуктивних когорт. Вплив війни проявився у пришвидшеній трансформації повікової народжуваності, відбувалося зниження ранньої народжуваності на тлі постарішання материнства. Встановлено, що у поствоєнних суспільствах Балканського регіону, за винятком Сербії, не простежувалося компенсаційного зростання народжуваності. Рівень народжуваності в країнах колишньої Югославії змінювався синхронно з тими європейськими державами, які пережили глибокі економічні кризи, або геополітичні перетворення, зокрема вступили до ЄС. Досліджено структурно-демографічні трансформації у постконфліктних суспільствах. Виявлено, що під час війни темпи зниження частки дитячого населення і темпи демографічного старіння були вищими від середньоєвропейських. Довгострокова динаміка вікового складу населення сучасних постконфліктних країн колишньої Югославії не відрізняється за головними параметрами від інших країн Європи. Встановлено, що головним фактором скорочення кількості населення регіону є вимушена зовнішня міграція. Найбільша питома вага емігрантів від чисельності постійного населення є в Косово та Боснії і Герцеґовині. В цих країнах нерозв’язані етнополітичні проблеми дестабілізують загалом розвиток суспільства, негативно впливають на процеси природного відтворення та виступають стримуючим чинником повернення мігрантів. З урахуванням аналогій постконфліктних суспільств Балканського регіону, а також беручи до уваги кризові параметри демографічної ситуації до повномасштабної війни 2022 року, побудовано сценарії демографічного розвитку України. Вони обумовлені виключно ймовірними міграційними тенденціями. Оптимістичний і песимістичний сценарії демографічного розвитку України визначаються низкою зовнішніх і внутрішніх чинників. Надано рекомендації щодо засадничих принципів політики рееміграції українських біженців.
Вперше отримано: 12 лютого 2024 року
Прийнято до друку: 30 квітня 2024 року
Опубліковано: 30 червня 2024 року
Посилання
Agadjanian, V., & Prata, N. (2002). War, peace, and fertility in Angola. Demography, 39(2), 215-231. DOI: 10.1353/dem.2002.0013.
Ambroso, G. (2006). The Balkans at a crossroads: Progress and challenges in finding durable solutions for refugees and displaced persons from the wars in the former Yugoslavia. Research Paper No. 133. The UN Refugee Agency. URL: https://www.unhcr.org/media/balkans-crossroads-progress-and-challenges-finding-durable-solutions-refugees-and-displaced
Blanc, A. (2004). The role of conflict in the rapid fertility decline in Eritrea and prospects for the future. Studies in Family Planning, 35(4), 236-245. URL: https://www.unhcr.org/media/balkans-crossroads-progress-and-challenges-finding-durable-solutions-refugees-and-displaced
Borden, A. & Caplan, R. (1996). Armaments, Disarmament and International Security. The former Yugoslavia: the war and the peace process. SIPRI Yearbook: 1996. 203-251. URL: https://www.sipri.org/sites/default/files/SIPRI%20Yearbook%201996.pdf
Brunborg, H., Tabeau, E., & Urdal, H. (2006). The Demography of Armed Conflict. Journal of Peace Research, 45(2), 301-308. DOI: 10.1177/00223433080450020804.
Bye-Bye, Balkans: A Region in Critical Demographic Decline. Institute for Human Sciences. URL: https://www.iwm.at/blog/bye-bye-balkans-a-region-in-critical-demographic-decline
Critical Demographic Decline in Countries of the former Yugoslavia. Sarajevo Times: website. URL: https://sarajevotimes.com/critical-demographic-decline-in-countries-of-the-former-yugoslavia/
Data Portal. United Nations: website. URL: https://population.un.org/dataportal/data/indicators/19/locations/70/start/1990/end/2030/table/pivotbylocation
Debarati, G.-S., D’Aoust, O. (2011). Demographic and health consequences of civil conflict. In World Development Report background papers – 2011. Washington, DC: World Bank. URL: http://documents.worldbank.org/curated/en/2010/10/14266127/demographic-health-consequences-civil-conflict
Demographic developments in the Western Balkans and Turkey. Factsheets: 2021 edition. Publication Office of the European Union. URL: https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/3c0cc3fd-da15-11eb-895a-01aa75ed71a1/language-en
Hammel, E. A. (1993). Demography and the origins of the Yugoslav Civil War. Anthropology Today, 9(1), 4-9. DOI: 10.2307/2783334.
Kosarevych, S. (2022). Post-war reconstruction of Bosnia and Herzegovina. [In Ukrainian]. [Косаревич С. Післявоєнна відбудова Боснії і Герцеговини]. URL: https://dc.org.ua/news/reconstruction-bosnia
Kosarevych, S. (2022). Post-war reconstruction of Croatia. [In Ukrainian]. [Косаревич С. Післявоєнна відбудова Хорватії]. URL: https://dc.org.ua/news/reconstruction-croatia
Krіmer, B. (2015). The impact on fertility of military conflicts in recent decades in Europe. Demography and Social Economy, 1(23), 126-136. [In Ukrainian]. [Крімер Б. Вплив на народжуваність воєнних конфліктів останніх десятиліть у країнах Європи. Демографія та соціальна економіка. 2015. Вип. 1 (23). С. 126‒136].
Kurylo, I., & Aksyonova, S. (2023). The Impact of Objective and Subjective Factors on Fertility in Times of Uncertainty. Demography and Social Economy, 2(52), 21-39. DOI: 10.15407/dse2023.02.021. [In Ukrainian]. [Курило І., Аксьонова С. Вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності. Демографія та соціальна економіка. 2023, Вип. 2 (52), С. 21‒39].
Laver, O. (2018). Wars and Population of the World Countries in the XX-XXI Centuries (1900–2016). Statistical Study. Uzhhorod: RIK-U. [Лавер О. Війни та народонаселення країн світу у ХХ‒ХХІ століттях (1900‒2016 рр.). Статистичне дослідження. Ужгород: РІК-У, 2018].
Libanova, L. M., Aksionova, S. Yu., & Bialkovska, V. G. (2008). Population of Ukraine. Birth Rate in Ukraine in the Context of Social Transformation Processes. Kyiv: ADEF-Ukraina. [in Ukrainian]. [Населення України. Народжуваність в Україні у контексті суспільно-трансформаційних процесів / Е.М. Лібанова, С.Ю. Аксьонова, В.Г. Бялковська та ін. Київ: АДЕФ-Україна, 2008].
Malynovska, O. (2023). How temporary is temporary protection: the example of forced migrants from the former Yugoslavia. Demography and Social Economy, 51(1), 53-72. DOI: 10.15407/dse2023.01.053. [In Ukrainian]. [Малиновська О. Наскільки тимчасовим є тимчасовий захист: приклад вимушених мігрантів з колишньої Югославії. Демографія та соціальна економіка. 2023. Вип. 1 (51). С. 53‒72].
Migration Data Portal: website. URL: https://www.migrationdataportal.org/
Multi-dimensional Review of the Western Balkans. (2021). https://www.oecd-ilibrary.org/development/multi-dimensional-review-of-the-western-balkans_4d5cbc2a-en
Population statistics. Eurostat: website. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/en/web/products-statistical-books/-/ks-bp-04-001
Population of Ukraine. State Statistics Service of Ukraine: website. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/
Szymańska, A. (2022). Demographic changes in the countries of the Western Balkans – A comparative analysis with the European Union. Comparative economic research. Central and Eastern Europe, 25(3), 161-182. DOI: 10.18778/1508-2008.25.26.
UNHCR: website. URL: https://www.unhcr.org/
Uppsala Conflict Data Program. Department of Peace and Conflict Research: website. URL: https://ucdp.uu.se/
Wood, W. (2001). Geographic aspects of genocide: A comparison of Bosnia and Rwanda. Transactions of the Institute of British Geographers, 26(1), 57-75. DOI: 10.1111/1475-5661.00006.
World Population Data Sheet. (2023). URL: https://2023-wpds.prb.org/
Young, K. (2001). UNHCR and ICRC in the former Yugoslavia: Bosnia-Herzegovina. IRRC September, 83(843), 781–805. URL: https://www.icrc.org/en/doc/assets/files/other/781_806_young.pdf.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Ірина ГУДЗЕЛЯК
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0). Автори зберігають авторські права та надають журналу право на публікацію статті.
