МОДЕЛЮВАННЯ МІСЬКОГО РОЗВИТКУ: ПОТЕНЦІАЛ ІГРОВИХ СИМУЛЯТОРІВ ДЛЯ ОСВІТИ ТА ПАРТИСИПАТИВНОГО ПЛАНУВАННЯ (НА ПРИКЛАДІ CITIES: SKYLINES)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню аналітичного та педагогічного потенціалу містобудівного симулятора Cities: Skylines як інструменту фахової підготовки урбаністів та розвитку практик партисипативного планування. Методологічну основу дослідження складає якісне симуляційне моделювання з елементами включеного спостереження: понад 100 годин взаємодії з платформою та серія з трьох контрольованих сценарних експериментів у режимі «Сценарії» з жорстко заданими початковими умовами, вимірюваними критеріями успіху та обов’язковою умовою утримання позитивного бюджетного балансу. Сценарії охопили три принципово різні типи містобудівних викликів: ревіталізацію деградованого міського середовища («Екологічна криза та відновлення»), розбудову енергетично незалежного міста з нуля («Енергетична незалежність») та оптимізацію транспортної логістики в умовах екстремального рельєфу («Альпійські села»). Результати підтвердили, що симулятор здатен відтворювати не лише кількісні параметри міських процесів, але й їхню якісну логіку: нелінійність причинно-наслідкових зв’язків, часові лаги між управлінськими рішеннями та їхніми наслідками, конфлікти між критеріями успіху. Виявлено ефект «накопиченого управлінського рефлексу»: стратегії, ефективні в одних умовах, стають обмеженням при переході до принципово іншого типу задачі. Окремо обґрунтовано дворівневу природу платформи: базова версія слугує доступним освітнім інструментом та «спільною мовою» партисипативного планування; версія з екосистемою користувацьких модифікацій набуває рис спеціалізованого аналітичного середовища з інженерною точністю у трафік-менеджменті та демографічному моделюванні. Дослідження робить висновок, що інтеграція такого інструментарію є стратегічно доцільною для підготовки фахівців з просторового планування та розвитку партисипативної культури в Україні – передусім у контексті завдань повоєнної відбудови.