КАРТОСЕМІОТИКА ГУМАНІТАРНОГО РОЗМІНУВАННЯ: ПРОСТОРОВЕ ВІДОБРАЖЕННЯ МІННОЇ НЕБЕЗПЕКИ
DOI:
https://doi.org/10.17721/2413-7154/2026.95.47-70Ключові слова:
картосеміотика, гуманітарне розмінування, мінне забруднення територій, картографування ризиків, геоінформаційні системи, просторовий аналізАнотація
Карти та ГІС є невід'ємною частиною гуманітарного розмінування для управління, аналізу та відображення важливої географічної інформації, необхідної для безпечних та ефективних операцій з протимінної діяльності (ПМД). Попри широке використання стандартизованих картографічних символів, наразі не існує уніфікованого міжнародного стандарту для картографічних символів гуманітарного розмінування, і жодні попередні зусилля не були успішними. Відсутність офіційного стандарту разом з відмінністю картографічних символів, у програмах розмінування створює додаткові ризики та небезпеки. У статті досліджено картосеміотичні підходи до просторового відображення мінної небезпеки в системі гуманітарного розмінування. Метою дослідження є обґрунтування картосеміотичних підходів просторового відображення мінної небезпеки. Для досягнення поставленої мети проаналізовано наукові підходи до картосеміотики та картографування ризиків, систематизовано існуючі способи відображення небезпечних територій, а також досліджено особливості просторового представлення мінної небезпеки з урахуванням вимог міжнародних стандартів IMAS. Методологічну основу становить поєднання геоінформаційного аналізу та картосеміотичного підходу. Застосовано порівняльно-аналітичний метод та аналіз міжнародних практик гуманітарного розмінування. Інформаційна база сформована на основі відкритих геопросторових даних, матеріалів міжнародних організацій, ДЗЗ та даних про мінно забруднені території. Встановлено, що сучасні системи картографування мінної небезпеки потребують адаптації до умов високої невизначеності й динамічності даних. Визначено особливості використання графічних змінних для передачі рівнів ризику, ступеня достовірності інформації та статусу територій. Обґрунтовано доцільність застосування багаторівневих картосеміотичних моделей і інтеграції технологій GeoAI для прогнозного картографування небезпек та підтримки прийняття рішень у сфері гуманітарного розмінування.
Посилання
Bertin, J. (1983). Semiology of Graphics: Diagrams, Networks, Maps.
Brennan, M., O’Neill, E., Brereton, F., Dreoni, I., & Shahumyan, H. (2016). Exploring the spatial dimension of community-level flood risk perception: a cognitive mapping approach. Environmental Hazards, 15(4), 279–310. https://doi.org/10.1080/17477891.2016.1202807
Cirillo, F., Solmaz, G., Peng, Y. H., Bizer, C., & Jebens, M. (2024). Desk-AId: Humanitarian aid desk assessment with geospatial AI for predicting landmine areas. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2405.09444
Colon, E., De Cubber, G., Ping, H., Habumuremyi, J.-C., Sahli, H., & Baudoin, Y. (2007). Integrated robotic systems for humanitarian demining. International Journal of Advanced Robotic Systems, 4(2), 24. https://doi.org/10.5772/5694
Fleck, A. (2025, December 4). Where landmines still threaten lives. Statista Daily Data. www.statista.com/chart/26209/landmines-contamination-map/
Geneva International Centre for Humanitarian Demining (GICHD). (2020). Improvised explosive device clearance good practice guide. www.gichd.org/fileadmin/uploads/gichd/migration/fileadmin/GICHD-resources/rec-documents/external-documents/Improvised_Explosive_Device_Clearance_Good_Practice_Guide__2021.pdf
Geneva International Centre for Humanitarian Demining (GICHD). (n.d.). IMSMA Core. https://www.gichd.org/our-response/information-management/imsma-core/
GICHD, & UNDP (2017). Leaving no one behind: Mine action and the Sustainable Development Goals. https://www.gichd.org/publications-resources/publications/leaving-no-one-behind-mine-action-and-the-sustainable-development-goals/
GitHub – GICHD IMSMA Core Documentation. (n.d.). IMSMA Core documentation. GitHub.
Handicap International – Humanity & Inclusion. (2026). Landmines: use, contamination and civilian harm in Ukraine – Factsheet 2026. In ReliefWeb. https://reliefweb.int/node/4205643
Hutsul, T. (2025c). Modern trends of artificial intelligence in humanitarian territory demining and it's integration into geoinformation systems. Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv Military-Special Sciences, 4(64), 64–74. [In Ukrainian]. [Гуцул, Т. (2025с). Сучасні тенденції штучного інтелекту в гуманітарному розмінуванні територій та його інтеграції в геоінформаційні системи. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, 4(64), 64–74.]. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2025.64.67-74
Hutsul, T. (2026a). Geospatial data in humanitarian territory clearance: significance, classification and possible application at different stages. Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv Military-Special Sciences, 1 (65), 61–71. [In Ukrainian]. [Гуцул, Т. (2026a). Геопросторові дані в гуманітарному розмінуванні територій: значення, класифікація та можливість застосування на різних етапах. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, 1(65), 61–71.]. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2026.65.61-71
Hutsul, T. (2026b). Remote sensing – the optimal technology for collecting geospatial data in humanitarian mine action. Municipal Economy of Cities, 1(196), 216–231. [In Ukrainian]. [Гуцул, Т. (2026b). Дистанційне зондування – оптимальна технологія збору геопросторових даних в гуманітарному розмінуванні. Комунальне господарство міст. Серія: «Інформаційні технології та інженерія», 1(196), 216–231.]. https://doi.org/10.33042/3083-6727-2026-1-196-216-231
International Mine Action Standards. (2013). IMAS 07.11: Land release. Geneva International Centre for Humanitarian Demining. https://www.mineactionstandards.org/standards/07-11/
International Mine Action Standards. (2021a). IMAS 08.10: Non-technical survey. United Nations Mine Action Service.
International Mine Action Standards. (2021b). IMAS 05.10: Information management for mine action. United Nations Mine Action Service.
Keates, J. S. (1964). Cartographic communication. In F. E. I. Hamilton (Ed.), Abstracts of papers presented to the 20th International Geographical Congress (p. 9). Nelson.
Kostelnick, J. C., & Hoeniges, L. C. (2018). Map symbols for crisis mapping: Challenges and prospects. The Cartographic Journal, 56(1), 59–72. https://doi.org/10.1080/00087041.2017.1413810
Kostelnick, J. C., Dobson, J. E., Egbert, S. L., & Dunbar, M. D. (2008). Cartographic symbols for humanitarian demining. The Cartographic Journal, 45(1), 18–31. https://doi.org/10.1179/000870408x276585
Kraak, M., & Ormeling, F. (2010). Cartography: Visualization of Geospatial Data. Taylor & Francis.
Lacroix, P., Herzog, J., Eriksson, D., & Weibel, R. (2013b). Methods for visualizing the explosive remnants of war. Applied Geography, 41, 179–194. https://doi.org/10.1016/j.apgeog.2013.04.007
Lanclos, R., & Cottray, O. (2022, April 12). Ukraine: The HALO Trust Maps Landmines and Explosive Remnants of War. ESRI Blog. https://www.esri.com/about/newsroom/blog/halo-trust-maps-ukraine-explosive-remnants
MacEachren, A. M. (1995). How maps work: Representation, Visualization, and Design. Routledge.
Mathewson, A. (2022). Open-Source research and mapping of explosive ordnance contamination in Ukraine. JMU Scholarly Commons, 26(1), 3. https://commons.lib.jmu.edu/cisr-journal/vol26/iss1/3
Mikhailova, E. (2024). Maps beyond icons: Semiotic analysis of maps of Ukraine during the Russo-Ukrainian War. Ukrainian Analytical Digest, 8, 2–8. https://doi.org/10.3929/ethz-b-000696568
Molochko, A., & Molochko, N. (2018). Map semiotics: a complete view of the scientific linguistic concept of modern cartography that claims to be its general theory. Visnyk Taras Shevchenko National University of Kyiv Military-Special Sciences, 2(39), 39–47. [In Ukrainian]. [Молочко, А, & Молочко, М. (2018). Картосеміотика: довершений вигляд наукознавчої мовної концепції сучасної картографії, що претендує на роль її загальної теорії. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Військово-спеціальні науки, 2(39), 39–47.]. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2018.39.39-47
Montello, D. R. (2002). Cognitive map-design research in the twentieth Century: Theoretical and empirical approaches. Cartography and Geographic Information Science, 29(3), 283–304. https://doi.org/10.1559/152304002782008503
Ostrouchov, G., Doll, W. E., Beard, L. P., Morris, M. D., & Wolf, D. A. (2008). Multiscale structure of UXO site characterization: spatial estimation and uncertainty quantification. Stochastic Environmental Research and Risk Assessment, 23(2), 215–225. https://doi.org/10.1007/s00477-007-0212-4
Peterson, G. (2020). GIS Cartography. https://doi.org/10.1201/9781003046325
President of Ukraine. (June 29, 2025). Decree of the President of Ukraine No. 441/2025 “On the Decision of the National Security and Defense Council of Ukraine of June 29, 2025, ‘On Ukraine’s Withdrawal from the Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production, and Transfer of Anti-Personnel Mines and on Their Destruction of September 18, 1997’”. [in Ukrainian]. [Президент України. (2025, 29 червня). Указ Президента України № 441/2025 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 червня 2025 року “Про вихід України з Конвенції про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення від 18 вересня 1997 року”».]. https://www.president.gov.ua/documents/4412025-55505
Robinson, A. C. (2018). Elements of viral cartography. Cartography and Geographic Information Science, 46(4), 293–310. https://doi.org/10.1080/15230406.2018.1484304
Robinson, A. H. (1960). Elements of Сartography (2nd ed.). John Wiley.
Robinson, A. H., Morrison, J. L., Muehrcke, P. C., Kimerling, A. J., & Guptill, S. C. (1995). Elements of Сartography (6th ed.). John Wiley & Sons.
Rubio, Z., Zeng, X., Wang, Y., Alvarado, A., Rivera, R., Heidari, H., & Fang, F. (2024). RELAND: Risk estimation of landmines via interpretable invariant risk minimization. URL: https://arxiv.org/abs/2311.03115
Rudenko, L., & Dronova, O. (2014). Evalution and mapping of state of emergency risk in Ukraine – European context. Ukrainian Geographical Journal. 1, 53–60. [in Ukrainian]. [Руденко Л. Г., Дронова О. Л. (2014). Оцінювання й картографування ризиків виникнення надзвичайних ситуацій в Україні – європейський контекст. Український географічний журнал. № 1, 53–60]. http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000230726
Slocum, T. A. (2009). Thematic Cartography and Geovisualization. Prentice Hall.
State Emergency Service of Ukraine. (May 12, 2025). Order No. NS-536 “On the Approval of Methodological Recommendations for the Development of Cartographic Documents in the Field of Civil Protection.”. [In Ukrainian]. [Державна служба України з надзвичайних ситуацій. (2025, May 12). Наказ № НС-536 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо розроблення картографічних документів у сфері цивільного захисту»]. https://dsns.gov.ua/nakazi-z-osnovnoyi-diyalnosti/nakaz-dsns-ukrayini-ns-536-vid-12052025
State Emergency Service of Ukraine. (n.d.). Demining in Ukraine [in Ukrainian]. Державна служба України з надзвичайних ситуацій. (n.d.). Розмінування України. mine.dsns.gov.ua
Strizhkova, A. (2025). Updating the legal support for humanitarian demining in Ukraine with innovative approaches to land release. Law And Innovations, 4 (52), 94–100. [In Ukrainian]. [Стріжкова, А. (2025). Оновлення правового забезпечення гуманітарного розмінування України інноваційними підходами до вивільнення земель. Право та інновації, № 4(52), 94–100.]. https://doi.org/10.37772/2518-1718-2025-4(52)-12
United Nations. (2025, July 28). Assistance in mine action: Report of the Secretary-General (A/80/272). United Nations Digital Library. https://digitallibrary.un.org/record/4087658
Yagori, Ya. (2024) ‘Eight apps that will be useful for Ukrainians during the war’, February 6. Economichna Pravda, Available at: https://epravda.com.ua/publications/2024/02/06/709575/ (Accessed: 10 April 2024).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 Тарас ГУЦУЛ, Василь КОСОВАН
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Стаття та будь-який пов’язаний з нею опублікований матеріал поширюється за ліцензією Creative Commons Attribution License (CC BY 4.0). Автори зберігають авторські права та надають журналу право на публікацію статті.
