РОЗВИТОК РОЗУМНИХ МІСТ У КИТАЇ: АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ, ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАСТОСУВАНЬ

Анотація

Безпрецедентна урбанізація в Китаї створила дедалі більший тиск на міське управління, інфраструктурні потужності, використання ресурсів і екологічну стійкість. У відповідь Китай визначив стратегії розвитку розумних міст як ключову національну ініціативу для просування управління на основі даних і сталого міського розвитку. Це дослідження всебічно аналізує еволюцію концепції розумного міста в Китаї, зосереджуючись на національних політичних рамках, інтеграції з цифровою економікою, практичному застосуванні в різних міських секторах і основних викликах, що виникають під час реалізації. Крім того, у роботі представлено порівняльний аналіз управління розумними містами на прикладі політик Сінгапуру, Сполучених Штатів і Європейського Союзу. Аналіз ґрунтується на офіційних політичних документах і статистичних даних з авторитетних китайських та міжнародних джерел. Результати свідчать, що стратегія розумного міста в Китаї реалізується за допомогою моделі управління «згори вниз», що характеризується лідерством уряду, централізованою координацією та спільною участю підприємств, академічних і науково-дослідних установ, а також громадськості. Ці стратегії суттєво сприяли розвитку цифрової економіки та забезпечили відчутні покращення в наданні державних послуг, модернізації промисловості та екологічному управлінні. Однак низка проблем - таких як регіональні диспропорції, фрагментація даних, загрози кібербезпеці та обмежена участь громадян - і надалі перешкоджають всеохопному й збалансованому розвитку. Запропонована комплексна оцінка траєкторії розумного міста в Китаї у зіставленні з міжнародним досвідом дає цінне розуміння механізмів управління цифровою трансформацією міст. Результати можуть бути корисними для політиків та міських планувальників, які прагнуть розробити масштабовані, чутливі до контексту стратегії для сталого й технологічно інтегрованого міського розвитку.Безпрецедентна урбанізація в Китаї посилила тиск на міське управління, інфраструктуру, використання ресурсів та екологічну сталiсть. У відповідь розвиток «розумних міст» було піднесено до рівня національної стратегії, спрямованої на зміцнення міської стійкості та забезпечення сталого зростання. У цьому дослідженні розглядається траєкторія розвитку розумних міст у Китаї крізь чотиривимірну рамку: проєктування національної політики, еволюцію цифрової економіки, сценарії застосування та виклики впровадження, з опорою на офіційні політичні документи та статистичні дані. Результати показують, що модель розумного міста в Китаї визначається ієрархічною системою багаторівневого управління «згори вниз», яка поєднує централізовану координацію з локальною імплементацією. Сформувалася різноманітна екосистема, очолювана державними структурами та підтримувана державними й приватними підприємствами, науковими установами та громадськістю. Розширення цифрової економіки тісно пов’язане з ранніми політичними експериментами у спеціальних економічних зонах, містах центрального підпорядкування та прибережних містах, формуючи модель дифузії «від точки до території». Водночас зберігаються ключові виклики, зокрема прогалини у стратегічному проєктуванні, фрагментація даних, слабкі механізми координації, а також невирішені питання етики даних і кібербезпеки. Порівнюючи досвід Китаю з міжнародними практиками, дослідження висвітлює управлінські динаміки, інституційні засади та компроміси, що формують масштабований розвиток розумних міст.